• UA

Illustration

Інозин Пранобекс таблетки по 500 мг Баум Фарм

Противірусний засіб прямої дії

329 грнтаблетки по 500 мг 40 шт.

Купити онлайн


  • Лікарська форма. Таблетки

  • Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Противірусні засоби для системного застосування. Противірусні засоби прямої дії. Код АТХ J05A X05.

  • Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, від майже білого до жовтувато-білого кольору, з двоопуклою поверхнею, з легким специфічним запахом.

    Склад: 
    діюча речовина: інозину пранобекс; 1 таблетка містить інозину пранобексу 500 мг; допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, повідон К-25, магнію стеарат, маніт (Е 421). 
    Фармакологічні властивості.
    Фармакодинаміка
    ІНОЗИН ПРАНОБЕКС — противірусний засіб з імуномодулюючими властивостями. Препарат усуває дефіцит або дисфункцію клітинного імунітету, індукуючи дозрівання і диференціювання Т-лімфоцитів і Т1-хелперів, потенціюючи індукцію лімфопроліферативної відповіді у мітогенних або антигенактивних клітинах. Інозину пранобекс моделює цитотоксичність Т-лімфоцитів і натуральних кілерів, функцію Т8-супресорів і Т4-хелперів, а також збільшує кількість імуноглобуліну G та поверхневих маркерів компліменту. Інозину пранобекс збільшує синтез інтерлейкіну-1 (IL-1) та синтез інтерлейкіну-2 (IL-2), регулює експресію рецепторів IL-2. Інозину пранобекс суттєво збільшує секрецію ендогенного гамма-інтерферону та зменшує утворення інтерлейкіну-4 в організмі. Інозину пранобекс підсилює дію нейтрофільних гранулоцитів, хемотаксис та фагоцитоз моноцитів і макрофагів. Інозину пранобекс пригнічує синтез вірусу шляхом вбудовування інозиноротової кислоти у полірибосоми ураженої вірусом клітини та пригнічує приєднання аденілової кислоти до вірусної і-РНК. 
    Фармакокінетика. Після прийому препарату всередину у дозі 1,5 г максимальна концентрація інозину пранобексу у плазмі крові досягається через 1 годину і становить 600 мкг/мл. В організмі інозину пранобекс метаболізується у печінці з утворенням сечової кислоти. Період напіввиведення 4-(ацетиламіно)бензоату становить 50 хв, 1-(диметиламіно)-2- пропанолу — 3,5 години. Виводиться нирками у вигляді метаболітів.

    Клінічні характеристики:
    Показання. ІНОЗИН ПРАНОБЕКС показаний для лікування при зниженні або дисфункції клітинно-опосередкованого імунітету і клінічних симптомах, пов’язаних з такими захворюваннями:
    • вірусні респіраторні інфекції, первинні й вторинні та імунодепресивні стани;• інфекції, спричинені герпесвірусами: вірусом простого герпесу типу 1 і 2, вірусом вітряної віспи; інфекції, спричинені цитомегаловірусом і вірусом Епштейна — Барр;• генітальні бородавки (гострокінцеві кондиломи) — зовнішні ураження (за винятком періанальних ділянок та ділянок всередині анального каналу) — як монотерапія або як допоміжна терапія у складі місцевого чи хірургічного лікування;• папіломавірусні інфекції шкіри та слизових оболонок, вульви і вагіни (субклінічні) або шийки матки;• вірусний гепатит;• тяжкий або ускладнений кір;• підгострий склерозивний паненцефаліт.
    Протипоказання:
    Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини лікарського засобу, загострення подагри, гіперурикемія.
    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
    З обережністю слід призначати препарат з інгібіторами ксантиноксидази (наприклад з алопуринолом) або засобами, що сприяють виведенню сечової кислоти, включаючи сечогінні препарати, зокрема з тіазидними діуретиками (такими як гідрохлортіазид, хлорталідон, індапамід) або петльовими діуретиками (наприклад з фуросемідом, торасемідом, етакриновою кислотою).
    ІНОЗИН ПРАНОБЕКС можна застосовувати після, але не одночасно з імуносупресантами, оскільки можливий фармакокінетичний вплив на бажані терапевтичні ефекти.При одночасному застосуванні з зидовудином (азидотимідином) підвищується утворення нуклеотиду азидотимідину за допомогою багатьох механізмів, зокрема внаслідок збільшення біодоступності азидотимідину у плазмі крові та збільшення внутрішньоклітинного фосфорилювання у моноцитах крові людини. Наслідком цього є посилення дії зидовудину. 
    Особливості застосування. 
    Під час лікування інозину пранобексом можливе тимчасове підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові та в сечі, особливо у чоловіків і осіб літнього віку, однак зазвичай ці показники залишаються в нормальних межах (до 8 мг/дл або 0,420 ммоль/л відповідно). Причиною підвищення рівня сечової кислоти є катаболічний метаболізм інозину в людини. Це відбувається не через спричинену препаратом фундаментальну зміну ферментної функції або функції ниркового кліренсу. Тому лікарський засіб потрібно застосовувати з особливою обережністю пацієнтам з подагрою, гіперурикемію, уролітіазом в анамнезі, а також пацієнтам з порушенням функції нирок. Протягом лікування необхідно контролювати рівні сечової кислоти у цих пацієнтів. У деяких осіб можуть виникати гострі реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, кропив’янка). У такому випадку терапію інозину пранобексом слід припинити. При тривалому застосуванні препарату існує ризик виникнення каменів у нирках та жовчному міхурі.
    У разі тривалого лікування слід регулярно перевіряти рівень сечової кислоти у сироватці крові та/або сечі, функцію печінки, формулу крові та функцію нирок у всіх пацієнтів.
    Застосування у період вагітності або годування груддю. Вагітність. Дослідження ризику виникнення патологій у плода та порушення фертильності у людей не проводилися. ІНОЗИН ПРАНОБЕКС не слід застосовувати в період вагітності, за винятком випадків, коли лікар вирішить, що потенційна користь перевищує потенційний ризик.
    Годування груддю. Невідомо, чи проникає інозину пранобекс у грудне молоко. Ризик для немовлят виключити не можна. Необхідно припинити годування груддю в період лікування.
    Фертильність. Немає даних щодо впливу лікарського засобу на фертильність у людей. Дослідження на тваринах показали відсутність впливу на фертильність.
    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
    ІНОЗИН ПРАНОБЕКС не впливає або впливає незначно на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами. 
    Спосіб застосування та дози.
    Лікарський засіб застосовувати перорально. Добова доза залежить від маси тіла і тяжкості захворювання, дозу розподіляють рівномірно протягом дня. Для полегшення ковтання таблетку можна подрібнити і розчинити у невеликій кількості рідини при застосуванні.
    Дорослі та пацієнти літнього віку: рекомендована доза становить 50 мг/кг маси тіла (1 таблетка на 10 кг), зазвичай
    3 г/добу (6 таблеток), максимальна доза — 4 г/добу (8 таблеток); застосовувати перорально, розподіливши рівномірно на 3–4 прийоми протягом дня.
    Діти віком від 1 року: доза становить 50 мг/кг маси тіла на добу (1 таблетка на 10 кг маси тіла для дітей з масою тіла до 20 кг; при масі тіла більше 20 кг призначати дозу, як для дорослих).
    Упаковка:
    По 10 таблеток у блістері, по 2 або по 4 блістери у пачці.
    Категорія відпуску. За рецептом.
    Виробник: ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика».).
    Тривалість лікування
    Гострі захворювання: при захворюваннях з короткочасним перебігом курс лікування становить від 5 до 14 днів. Після зниження вираженості симптомів захворювання лікування слід продовжувати ще 1–2 дні або довше, залежно від рішення лікаря. Вірусні захворювання з довготривалим перебігом: лікування слід продовжувати протягом 1–2 тижнів після зниження вираженості симптомів захворювання або довше, залежно від рішення лікаря.Рецидивні захворювання: на початковій стадії лікування застосовні ті ж рекомендації, що і для гострих захворювань. В ході підтримувальної терапії дозу можна знизити до 500–1000 мг (1–2 таблетки) на добу. При появі перших ознак рецидиву необхідно відновити прийом добової дози, рекомендованої для гострих захворювань, і продовжувати застосування протягом 1–2 днів після зникнення симптомів. Курс лікування можна повторювати кілька разів, якщо необхідно, за рекомендацією лікаря залежно від його оцінки клінічного стану.Хронічні захворювання: препарат призначати у добовій дозі 50 мг/кг маси тіла відповідно до таких схем:– асимптоматичні захворювання: приймати протягом 30 днів із перервою 60 днів;– захворювання з помірно вираженими симптомами: приймати протягом 60 днів з перервою 30 днів;– захворювання з тяжкими симптомами: застосовувати протягом 90 днів з перервою 30 днів.Таке лікування можна повторювати, якщо необхідно; стан пацієнта слід контролювати, як при рецидивних станах. Дозування при особливих показанняхЗовнішні генітальні бородавки (гострокінцеві кондиломи) або папіломавірусна інфекція каналу шийки матки: приймати по 2 таблетки 3 рази на день (3 г) як монотерапію або як доповнення до місцевої терапії чи хірургічного лікування відповідно до таких схем:– пацієнти групи низького ризику (хворі з нормальним імунітетом або пацієнти з низьким ризиком рецидиву): протягом періоду в 3 місяці лікарський засіб застосовують 14–28 днів безперервно з наступною перервою в лікуванні на 2 місяці, продовжують, доки ділянки ураження не зменшаться або не зникнуть;– пацієнти групи високого ризику* (хворі з імунодефіцитом або з високим ризиком рецидиву): протягом періоду в 3 місяці препарат застосовують 5 днів на тиждень 2 тижні поспіль за місяць або 5 днів на тиждень кожний другий тиждень.Таке лікування можна повторювати кілька разів за необхідних умов.Підгострий склерозивний паненцефаліт: добова доза становить 100 мг/кг маси тіла, максимальна доза — 3–4 г/добу. Лікування довготривале, безперервне, з регулярною оцінкою стану пацієнта і необхідності продовження лікування.* Фактори високого ризику виникнення рецидивів або дисплазії шийки матки у пацієнтів з папіломавірусною інфекцією статевих органів, як і при інших подібних захворюваннях, включають:• папіломавірусну інфекцію статевих органів, яка триває більше 2 років або має 3 і більше рецидиви в анамнезі;• імунодефіцит, спричинений:– рецидивними або хронічними інфекціями;– захворюваннями, що передаються статевим шляхом;– протипухлинною хіміотерапією;– хронічним алкоголізмом;• погано контрольований цукровий діабет;• атопію (спадкова схильність до гіперчутливості);• тривале застосування контрацептивів (довше 2 років);• рівень фолатів в еритроцитах ≤660 нмоль/л;• наявність кількох сексуальних партнерів або зміну постійного сексуального партнера;• часті вагінальні статеві контакти (≥2–6 разів на тиждень);• анальний секс;• наявність в анамнезі пацієнта шкірних бородавок у дитинстві;• вік >20 років;• хронічне паління.Діти. Лікарський засіб застосовують дітям віком від 1 року.
    Тривалість лікування
    Гострі захворювання. При захворюваннях із короткочасним перебігом курс лікування становить від 5 до 14 днів. Після зниження вираженості симптомів захворювання лікування слід продовжувати ще 1‒2 дні або довше, за рішенням лікаря.
    Вірусні захворювання з довготривалим перебігом. Лікування слід продовжувати протягом 1‒2 тижнів після зниження вираженості симптомів захворювання або довше, за рішенням лікаря.
    Рецидивні захворювання. На початку лікування дотримуються тих же рекомендацій, що і в разі гострих захворювань. У процесі підтримувальної терапії дозу можна знизити до 500‒1000 мг/добу. При появі перших ознак рецидиву необхідно відновити прийом добової дози, рекомендованої у разі гострих захворювань, і слід продовжувати протягом 1‒2 днів після зникнення симптомів. Курс лікування можна повторювати кілька разів за необхідності і залежно від стану хворого за рекомендацією лікаря.
    Хронічні захворювання. Рекомендована доза 50 мг/кг маси тіла відповідно до нижчезазначених схем:
    безсимптомні захворювання: приймати протягом 30 днів із перервою 60 днів;
    захворювання із легкими симптомами: приймати протягом 60 днів із перервою 30 днів;
    захворювання з тяжкими симптомами: приймати протягом 90 днів із перервою 30 днів.
    Курс лікування слід повторювати стільки разів, скільки буде потрібно, при цьому необхідно проводити постійний моніторинг стану пацієнта та показань для подовження терапії.
    Передозування.
     Випадки передозування не спостерігались. Серйозні небажані явища, за винятком підвищення рівнів сечової кислоти в сироватці крові, малоймовірні з огляду на результати досліджень токсичності у тварин. Лікування симптоматичне і підтримувальне. 
    Побічні реакції. Єдиною побічною дією, що виникає найчастіше при лікуванні інозину пранобексом як у дорослих, так і у дітей, є підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові та в сечі (зазвичай рівень залишається у нормальних межах), що переважно повертається до початкових значень через декілька днів після закінчення лікування. За частотою побічні реакції розподілені таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100,
    <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); частота невідома (неможливо оцінити з наявних даних).
    Системи органів Частота Побічні реакції
    З боку імунної системи Частота невідома Ангіоневротичний набряк, гіперчутливість, кропив’янка, анафілактична реакція.
    З боку психіки Нечасто Нервозність.

    З боку нервової системи Часто Нечасто
    Частота невідома Головний біль, вертимо. Сонливість, безсоння. Запаморочення.

    З боку шлунково-кишкового тракту Часто
    Нечасто
    Частота невідома Блювання, нудота, дискомфорт у епігастрії.
    Діарея, запор.
    Біль у верхній частині живота.
    З боку шкіри та підшкірної тканини Часто
    Частота невідома Висип, свербіж. Еритема.
    З боку скелетно-м’язової системи та
    сполучної тканини Часто Артралгія.
    З боку нирок та сечовидільної системи Нечасто Поліурія.
    Загальні порушення Часто Втома, дискомфорт.

    Лабораторні дослідження Дуже часто Часто Підвищення рівня сечової кислоти у крові та сечі.
    Підвищення рівня сечовини, трансаміназ, лужної фосфатази у крові.
    Термін придатності. 2 роки.
    Умови зберігання. 
    Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Вас це може зацікавити

Illustration

Гліцин

ДеталіЗамовити

Контакти

Якщо у Вас залишилися запитання, задайте їх, заповнивши форму, або за номером телефону

Контакти

+380 98 870 21 30

Дякуємо!

Вашу заявку надiслано.

Can't send form.

Please try again later.